МАК представя: NS Koncert godine 2011
Jedna od najboljih manifestacija ikad u Srbiji, NS Koncert godine biće održan i ove godine, u subotu 10. decembra! U Velikoj sali novosadskog Spensa, sa početkom u 17 časova, publika će imati priliku da čuje i vidi sve najbolje što im u ovom trenutku rock scena može ponuditi..
Огляднуце
Иван Медєши, Шпацири по сподку дунца, роман, Нови Сад: Студентски културни центар, 2011.
Же би ше єдно дїло розумело, добре знац контекст у котрим воно настало, а сам контекст у котрим написани “Шпацири”, як и шицко, ма свою предисторию: зявенє “анархистичних” идейох, нєпочитованє авторитету пре сам авторитет и вообще, постмодерне релативизованє традицийней системи вредносцох (типа – “шицко цо людске ми нє цудзе”) характеристични за єдинствени феномен младежского спонтаного (алє нє и масовного) руху при керестурскей младежи, у периодзе од конца ’80-их и початка ’90-их рокох прешлого вику. Continue reading “ДУНЦОВАНЄ 1: психолоґийни калуп” »
Кельо Руснацох наисце єст у Войводини, увидзиме на жиму док буду обявени перши резултати попису хтори ма почац першого октобра. Попис то порядни державни проєкт хтори ма указац цо ше през остатнї скоро дзешец роки, од остатнього читаня 2002. року, пременєло у демоґрафскей и маєтней структури жительства Сербиї. Остатнї раз зме ше начитали точно 15 905 души, алє чежко же и тераз будзе тельо Руснацох. Углавном спекулуєме же нас єст “коло 15 езри” и поцерпаме вше кед по Новим року виду звити з парохиялних матрикулох руских валалох, або кед зраховюєме же кельо ше наших виселєло до Канади…
Continue reading “Попис 2011. з перспективи новинара” »
Пописи постали политичне орудиє зоз хторим мож манипуловац на вецей способи. Тота статя о тим, як ше од 40 338 грекокатолїкох (1921) сцигло по 15 905 Русинох (2002)
Док предсидатель Републики Сербиї Борис Тадич поволує Сербох же би ше на попису у сушедних жемох вияшнєли як припаднїки тей националней меншини, бо Серби у шицких жемох у реґиону меншина, у нашей держави попис одложени за октобер, а як ше будземе вияшньовац, то завиши од нас самих. Нє потребене же би нашо два нєвладово орґанизациї Союз и Матка поволовали Руснацох/Русинох и Українцох же би ше декларовали як таки. За то постоя тераз компетентни институциї як, поведзме, Национални совит.
Continue reading “Попис 2011. з перспективи Союзу Руснацох Українцох Сербиї” »
Нє розумим як мож дац себе право же би ше у векшини случайох
вецей уходзело до анализи особносци заступених у Антолоґиї, як до
анализи їх поезиї
Issue: Огляднуце на Антолоґию литератури ґенерациї 1990–2010: “Дзеци з урбаного гумна” академика Юлияна Тамаша
тей Антолоґиї треба поставиц даскельо питаня и одвитовац на нїх.
Требало обявиц тоту Антолоґию?
Акурат и баяко же требало. Авторе цалого творчого живота чекали потайнє, або нарату, же би им твори вишли, кед нє у форми їх власней кнїжки, вец голєм у такей Антолоґиї. Но, векшина тих творчих животох загашени и, ниа, слава Богу, тота Антолоґия то таке дацо як пренайдзена масовна крипта шицких тих людзох, та як гвари, голєм ше их похова з достоїнством, уж кед живота нє мали.
З оглядом же сом нє компетентни бешедовац о Антолоґиї як теоретичар литератури, напишем даскельо виреченя як новинар, виводзач роботох на Антолоґиї и особни любитель сучасней рускей литератури и култури.
Як новинар, думам же на Тамашово питанє “Чийо то дзеци у Антолоґиї“, одвит з єдней часци треба глєдац у пременкох з конца XX вику, а саме у: ґеополитичних пременкох, ґлобализациї медийох, як и у пошлїдкох гражданскей войни на тлу бувшей Югославиї.
Continue reading “Огляднуце на Антолоґию литератури ґенерациї 1990–2010: “Дзеци з урбаного гумна” академика Юлияна Тамаша” »
Того року бул дакус нєзвичайни амбиєнт на Дньовки. Учашнїки були блїжей при публики, та була векша повязаносц медзи нїма. Бина дакус здабала на бину з MTV unplugged хтори були популарни 90-тих рокох. То лєм пополнєло красну атмосферу.
На Дньовки, як и потераз, могло видзиц велї креативни уметнїцки дїла. На початку програми нащивителє видзели интересантни “филмчок” автора Ивана Медєша такволаного Др. Шукса. У филму дотични читал свою поезию на нєзвичайни способ, у нє баш трезбим станю, зоз специфичним гумором. Дакому то було нєкрасне и вулґарне, алє, мили мойо, уметносц нє ма гранїци. Аж, по моїм думаню, требал висц на бину, подзелїц публики даскельо пива, отвориц себе єдно, пречитац ище даскельо писнї и поклонїц ше, та би вец виволал праве чувство тим огранїченим любительом уметносци и подобним особом.
Тринаста по шоре, алє нє була баксузна. Напроцив. Нєсподзиванє була сценоґрафия, односно бина хтора була поставена на шедовискох перших шорох Велькей сали Дома култури. Видзели зме цошка нове, нєзвичайне, нє наздавали зме ше такей пременки и тому же учашнїки буду так блїзко при нас – публики. Ефектни упечаток охабели кратки аматерски филми хтори зме провадзели на повали (правда, дакус нас заболєли шиї, алє зме витримали). “Филми” хтори зме одпатрели були: “Квашна кнїжка” Ивана Медєша – Шукса, “Marble sky”, “Водова фест” и “Making of motilji“. За похвалу орґанизатором же направели мултимедиялни змист Дньовки.
Copyright © 2012 MAK & Genjerator. Titan Theme by The Theme Foundry.
